Дивлячись на новий інтерфейс під назвою “Liquid Glass”, важко втриматися від порівнянь з Aero з Windows Vista або Aqua з Mac OS X. Обидва ці дизайни були відомі своєю «скляністю» елементів інтерфейсу, і Liquid Glass у цьому випадку не є якоюсь особливою інновацією. До певної міри Liquid Glass можна вважати покращенням після плаского й нудного дизайну, який з’явився в iOS 7, але я не впевнений, що це справді покращення. Можливо, це той випадок, коли дизайн існує заради самого дизайну, а не заради користувача.

Дизайн, як казав Стів Джобс, — це не те, як щось виглядає, а те, як воно працює. Запишемо це поки що на «сирість» бети, але всі бета-тестери помітили, що фокус на візуальній цілісності зайшов надто далеко, і жертвами стали контрастність і читабельність. Тож «працює» поки що так собі. Текст «висить» на напівпрозорих панелях, тіні та світлові ефекти вражають на презентаціях, але майже не приносять користі в повсякденній роботі. З погляду доступності й концентрації стало більше візуального шуму, менше користі. Інженери та дизайнери Apple на сесіях WWDC, які я відвідував, постійно повторюють, що те, що ми бачимо зараз — це дуже сирі варіанти, і робота над покращеннями триває. Це теж важливо памʼятати критикам на кшталт мене, і я постійно собі це нагадую, чекаючи на наступні бети.

Apple колись була взірцем простоти й ясності. “Liquid Glass” — ніби дивний гібрид скевоморфізму й мінімалізму: візуально перевантажений, а по суті — поверхневий. Це інтерфейс, який намагається бути «магічним», забуваючи про те, що ним взагалі-то потрібно користуватися. Я не можу перестати думати про те, що відмова від тулбарів у Finder, наприклад, створює дуже дивні ефекти для кнопок, які «висять» згори, і візуально я сприймаю вікно Finder як розірване на кілька нашвидкуруч з’єднаних частин.

Я думаю, новий дизайн — це результат того, що Apple взяла інтерфейс із VisionOS, який був призначений для «доповнення» реальності, тобто мав бути прозорим, і натягнула його на системи, де ця прозорість не настільки вже й потрібна. Стандартизувати інтерфейси між iOS/iPadOS/macOS та іншими — ідея насправді непогана сама по собі, але пошук найменшого спільного знаменника має свої недоліки. Я досі не можу звикнути до алертів у macOS, які через вплив iOS стали значно вужчими й вищими по вертикалі, що, на мою думку, погіршило їхній зовнішній вигляд і читабельність.

Я сподіваюся, що в Apple ще залишилися потужні напильники, щоб ці всі поточні шорсткості в беті суттєво згладити. Поки що всі ці мега-ефекти на екрані більше ускладнюють сприйняття інформації, ніж допомагають. З цієї точки зору нинішній інтерфейс Windows 11 — Modern UI — мені здається значно більш збалансованим у плані ефектів, тіней, анімацій і переходів.

Туди ж і нова іконка Finder, до речі, про яку я окремо вже написав одразу, не чекаючи цього поста. Зміна впізнаваної іконки шляхом перенесення синьої сторони зліва направо лише підкреслює це бажання щось змінити заради змін. Існуюча іконка, покрита Liquid Glass, виглядала б значно краще без радикальних змін.