Мій пост про додавання підсвітки до телевізора мав наслідки у вигляді додаткових запитань — що це таке і яке рішення я використав. Тож я вирішив трохи докладніше розповісти про це. Таку підсвітку, синхронізовану з картинкою на телевізорі, я давно хотів зробити — пригадував свої перші дослідження на цю тему ще понад 10 років тому, але тоді рішення були зовсім кустарні та з сумнівною надійністю. Зараз це вже цілком популярна категорія домашніх пристроїв, особливо після поширення «розумних» LED-стрічок.

Для підсвітки задньої частини телевізора існує кілька рішень. Одне з них включає камеру, встановлену на телевізорі, яка сканує зображення з екрана і вмикає підсвітку відповідно до картинки. Друге рішення складніше — обробка відбувається на рівні відеосигналу, який передається через HDMI від джерела до телевізора. Це рішення надійніше й швидше, але також суттєво дорожче. Поки я писав цю замітку, я подумав, що подібне можна було б реалізувати просто придбавши телевізор з уже вбудованою підсвіткою — і виявив, що такі моделі дійсно існують.

Я вирішив обрати другий варіант — на базі Philips Hue як перевірене рішення з обробкою HDMI-сигналу. Крім самого пристрою (sync box), знадобиться ще й LED-стрічка (також, звісно, Philips), і Hue Hub, який об’єднує ці пристрої між собою. Звісно, разом із хабом ти одразу входиш в усю екосистему «розумного» дому від Philips, хоча мені це було не потрібно, і я б краще підключав стрічку безпосередньо до sync box. Загальна вартість цих трьох пристроїв за звичайною ціною складає приблизно $700, хоча завдяки знижкам та розпродажам мені вдалося купити комплект трохи більше ніж за $400. Все одно багато — як не крути, це ж просто лампочки за телевізором.

Підключення загалом не надто складне, але все дуже залежить від того, які у вас пристрої вдома і як вони підключені. У простій схемі — наприклад, Apple TV чи інша приставка, ігрові консолі, які підключаються до телевізора через HDMI — усі пристрої з’єднуються з sync box по HDMI, а вже з нього один кабель HDMI іде до телевізора. Звук при цьому можна підключати окремо, наприклад, у AV-ресівер. Але для телевізорів Samsung та LG існує додаток від Philips, який працює прямо на телевізорі та теж синхронізує зображення з підсвіткою. Сам додаток не безкоштовний — він коштує $130, підтримуються лише найновіші моделі з 2024 року, і телевізор має бути підключений до інтернету, чого я зазвичай уникаю. Крім того, навіть для такого підключення все одно потрібні хаб і стрічка, тож загальна вартість із додатком складає приблизно $300–350 навіть зі знижками. Одним словом, додаток — не мій варіант, особливо враховуючи, що моєму телевізору уже 3 або 4 роки.

У моєму випадку зі схемою підключення все не могло бути просто. Я колись вирішив “помудрувати” і замість саундбара використовую пару Apple HomePod. Динаміки підключено бездротово через AirPlay до Apple TV, яке й виводить звук. Але в мене також є кілька ігрових приставок, і хотілося б, щоб звук з них теж ішов на HomePod. Для цього я використовую технологію ARC — зворотний аудіоканал, який підтримують останні покоління Apple TV. Фактично, коли звук із PlayStation чи Xbox потрапляє в телевізор, завдяки ARC він іде назад по HDMI кабелю у Apple TV, і вже звідти транслюється в HomePod. В цілому, схема не складна і навіть зручна — HomePod першого покоління звучать добре, особливо в парі.

Але коли додається ще один HDMI-пристрій, починаються веселощі. Теоретично, оскільки і телевізор, і Apple TV, і Hue sync box підтримують ARC/eARC, схема, де всі пристрої підключені до sync box, а вже він — до телевізора, мала б працювати: звук від PS/XB через два кабелі ARC повертається в Apple TV і далі в HomePod. Але на практиці звук від приставок у Apple TV чомусь не доходить — і вони залишаються без звуку. Вибираючи між “грати без підсвітки, але зі звуком” чи “з підсвіткою, але без звуку”, я обрав перший варіант (можна було взяти навушники, але заряджати їх щоразу — ліньки). Тобто в sync box підключена тільки приставка Apple TV, і фільми і серіали, які я дивлюсь на ній, мають підсвітку, а ігрові приставки і далі по HDMI підключені в телевізор. Теоретично, якби я обрав варіант з додатком або камерою, то вся схема була б менш критична, але ми ж не шукаємо легких шляхів. Усього цього можна було б уникнути, якби я колись не загрався з HomePod, а просто купив нормальний саундбар. Можливо, ще знайду щось на розпродажах — тоді зможу відмовитись від HomePod, і підсвітка та звук працюватимуть для всіх джерел. Тут у Philips є рекомендації як краще під’єднувати пристрої.

Найголовніше питання, звісно — чи воно того варте? Технологія справді вражає, хоча я й людина вражальна. Але візуальні ефекти “розширення” картинки за рахунок підсвітки дійсно круті — додають глибини, особливо не у всіх, але в багатьох сценах. Наприклад, нещодавно я дивився фільм Warfare, який знятий у “пісочній” кольоровій гамі, щоб передати атмосферу Іраку. Але коли в кадрі з’являлась червона штора, підсвітка вмикала яскраве червоне світло — воно трохи вибивалося з загальної стилістики й відволікало. А от серія The Grand Tour з максимально насиченою картинкою та HDR ефектами дуже вдало доповнювалася підсвіткою, створюючи ефект ще глибшого занурення. У ці моменти накриває відчуття “вау” і “воно того вартувало”. Я давно хотів це зробити — і залишився задоволений. Родина також схвалила — тож гроші витрачені недарма.