Минуло вже багато часу з тих пір, як я востаннє розповідав про свою колекцію, пов’язану з Apple. З того часу я додав кілька цікавих предметів. Вони можуть бути не надто важливими для історії Apple (хоча один точно є таким), але вони багато значать для мене.

Перший комп’ютер — це Apple Power Macintosh 6100, також відомий як Performa 6110. Він має і історичне значення, оскільки був першим комп’ютером Apple з процесором PowerPC, створеним разом з компаніями IBM і Motorola. Хоча це був початковий продукт у лінійці PowerPC, він був майже передовим на той час, особливо з огляду на те, що процесори PowerPC випереджали Intel.

Модель, яку я придбав — 6100/66 — це оновлена версія 1994 року (оригінальна модель мала процесор із тактовою частотою 60 МГц). У 1994 році Apple не продавала багато комп’ютерів загалом, тому таких екземплярів у робочому стані залишилося небагато. Ті, що залишилися, зазвичай коштують досить дорого: поруч зі мною на Facebook Marketplace хтось хоче $700 за такий Mac з монітором і принтером. Я економний, тому намагаюся знаходити вигідні пропозиції — цей обійшовся мені приблизно в $150 на eBay, включно з доставкою.

Спочатку компʼютер відмовлявся завантажуватися, показуючи помилку про відсутність операційної системи на жорсткому диску. Я знайшов завантажувальний CD-диск із Mac OS 7.5.3 і зміг запустити комп’ютер. Усередині був жорсткий диск із назвою “ISIS2”, що викликало мій інтерес, як ви розумієте. Але я не міг переглянути файли на ньому, оскільки диск було відформатовано за допомогою новішої операційної системи, яка була несумісна з версією 7.5.3. Моя цікавість була недостатньо сильною, щоб докладати зусиль для відновлення файлів з цього загадково названого жорсткого диска, тож я повністю його відформатував і встановив начисто Mac OS 7.5.3.

Для відеовиходу Power Macintosh 6100 використовує власний роз’єм HDI-45 — щось на зразок пращура сучасних роз’ємів HDMI і Thunderbolt, оскільки він був розроблений для передавання як відео-, так і аудіосигналів на монітори. Через цей незвичайний роз’єм мені довелося знайти спеціальний перехідник, щоб підключити його до VGA-монітора, який я використовую для старих комп’ютерів. (Тоді було багато дивних роз’ємів, повірте.)

Оскільки Power Macintosh 6100 став першим великим переходом Apple на новий тип процесорів — від сімейства 68k до PowerPC, багато програмного забезпечення, створеного для попередньої архітектури, працювало через шар сумісності (пращур Rosetta, програмного забезпечення для перекладу бінарних файлів, використаного під час переходів від PowerPC до Intel, а потім від Intel до процесорів серії M). Щоб продемонструвати “потужність PowerPC”, Apple співпрацювала з розробниками для оновлення популярних програм і включила їх як демонстраційні версії на CD-диск.

Під час відновлення цього комп’ютера я згадав про старе повідомлення, яке з’являлося після вибору команди “Вимкнути”. Зараз таких повідомлень більше немає — сучасні комп’ютери настільки тихі й ефективні, що Apple навіть намагається приховати кнопку живлення від користувачів (подивіться на останній Mac mini M4).

Інший комп’ютер, який я придбав, — Macintosh LC 475, також відомий у США як Macintosh Quadra 605 або Performa 475. Apple називала моделі залежно від цільових ринків: Quadra для бізнесу, LC для освіти, Performa для дому, що лише додавало плутанини. Ці комп’ютери також називали “коробками для піци”, оскільки їхній невеликий форм-фактор нагадував упаковку для піци. З якихось дивних причин ці комп’ютери стали дуже дорогими останнім часом, з цінами в діапазоні $300-$400 за працюючий екземпляр.

Ці комп’ютери були одними з останніх моделей із процесорами серії 68k. LC 475 мав процесор Motorola 68LC040 із тактовою частотою 25 МГц.

Оскільки я економний, я довго шукав і нарешті знайшов один… у Франції! На щастя, блок живлення є універсальним, тому після деяких переговорів я замовив його, і він несподівано прибув у робочому стані. У вигляді бонусу я отримав систему Mac OS французькою мовою:

У ті часи потрібно було мати спеціальну версію системи, створену для конкретного географічного ринку. Схоже, цей комп’ютер раніше належав розробнику програмного забезпечення, який створював навчальні програми, тож тепер я можу перевірити свої знання про Францію. Très excitant!

Оскільки ці комп’ютери не мали CD-приводу, я також придбав набір дискет для відновлення на випадок, якщо знадобиться зробити відновлення чи аварійне завантаження. Поки вони не знадобилися, оскільки комп’ютер завантажився відразу, але впевнений, що вони стануть у пригоді в майбутньому.

Значення цих двох комп’ютерів для мене очевидне: це були перші два Mac’и, які я побачив у 1994 році, і саме тоді розпочалося моє захоплення Apple. Без цих машин я навряд чи був би тим, ким я є сьогодні. Я не знаю, де і ким я міг бути без них, але точно не був би тим, що є зараз. Тож додати ці комп’ютери до моєї колекції було важливо, і я радий, що зміг це зробити. З огляду на зростання моєї колекції, можливо, мені доведеться розширити її на деякі старі монітори Apple… хоча вони займають стільки місця! Будемо шукати далі.